Небесный град Ерусалим, або Китаїв, Голосіїв, Феофанія та Церковщина

Минулої  суботи ми побували на чудовій екскурсії, яку проводить київське бюро "Кліо" (http://www.rahlina.com.ua).

Я завжди знала, що живу в найкращому в світі місті, але, просто, із-за щоденної біганини, безглуздих клопотів, забуваєш про це. Під час екскурсії ми побували в Китаєві, Голосієві, Феофанії, Церквощині.
Місця, просто, неймовірні. Окрім Церковщини всі вони знаходяться у межах міста, але і до Церковщини від іпподрому їхати треба не більше 10-15 хвилин.
Перший, Китаїв, знаходиться на південній околиці Києва там, де вулиця Китаївська і де ще до недавна був тільки приватний сектор.  Як пояснила нам наш екскурсовод, дивну назву Китаїв, це урочище отримало від слова "китай", що в перекладі з старо-словянської означає "стіна", "фортеця" , укріплення". Тут на схилах стояло древнє городище, яке було оточено сімома валами - "китаями". Отже, Китай - це чисто слов'янська назва країни за стіною. Ось чому одне із місць у самому центрі Москви має назву "Китай-город", а самоназва Китая - Дінь Лінь - так відрізняється від того, як ми називаємо цю країну. Хоча, це не єдиний приклад, коли ми користуємося своїми навзами країн: Грузія - Сакартвело, Вірменія - Айастан, і т.д.

Храм Св. Трійці сховався серед зелених пагорбів, тут дуже тихо і спокійно, хоча в декількох сотнях метрів проходить кільцева дорога, яка реве цілодобово. На подвір'ї храму поховано декілька подвижників церкви, а сама церква знаменита тим, що тут жив монах-пустинник, якого відвідувала імператриця Єлизавета Петрівна. Тільки після смерті пустинника стало відомо, що це - дівиця Дарія із старовинного роду Тяпкіних. Навпроти храму ще досі існують печери, в яких моляться монахи. Якщо піднятися ще вище вгору, то можна прийти на місце де стояла дача Грушевського, а навпроти на пагорбі була дача Лисенка. Самі дачі не збереглися, але  чітко проглядається місце, де був фундамент будівлі.  Коли я була там, то у мене промайнула думка, що ось тому ми так і живемо, все у нас через ж..., ми, як ніби-то запрограмовані на самознищення. Ми не збережемо ні дачі Грушевського, ні Андріївський узвіз, а натомість, у кращому випадку поставимо 50-поверхове одоробало, як біля палацу спорту.

nbsp;     

Далі Пантелеймонівський собор. У 1990 р. собор відреставрували та повернули віруючим, тут засновано жіночий  Покровського монастир

nbsp;       




ГОЛОСІЇВ








А за ним- Церковщина, до я кої їхати хвилин 15-20 від Одеської площі.  "Тут збереглися і житлові келії, і вузькі виступи для відпочинку ченців, і вирубане у грунті крісло в підземній оселі якогось подвижника, і господарські ями, і усипальниці-крипти з могилами та лежанками, і кімітірії для перекладених за афонським звичаєм чернецьких кісток. Ось в таких нішках колись спочивали черепи. Цього звичаю й досі дотримуються у афонських монастирях. У ньому є і постійна пам’ять про смертний час, і шанобливе ставлення до кісток подвижників, і економія поховального місця. Як на скелястих схилах Афону, так і в печері важко створити багато могил. Тому кожна могила використовується багаторазово....
...Радянська влада ліквідувала обитель у Церковщині, створивши в урочищі зону позбавлення волі. З 1950-х років тут знаходиться підпорядкована Міністерству Внутрішніх Справ України лікарня. З початку 1990-х років печери перебувають у віданні спеціалістів відділу «Київ підземний» Музею історії міста Києва, які й досліджують цю святиню. За домовленістю з Музеєм та розташованою в Церковщині лікарнею МВС України церковну опіку щодо святинь урочища здійснює Голосіївська пустинь. 2001 року за рішенням МВС України їй передано недобудований Свято-Микільський храм, що тоді ж отримав статус скита Голосіївської обителі. Головною святинєю храму є список із чудотворної ікони Божої Матері «Всецариця», яка прославилася на Афоні ".


(інформація про Церковщину : http://www.interesniy.kiev.ua/)