Риби мовчать, бо вони знають про життя все!

Знову і знову дивуюся як цікаво та непередбачувано працює Великий і Всемогутній Космос!

Буквально на минулих вихідних подивилася фільм «Fried Dragon Fish» 1993 року з Таданобу Асано, якому тоді ледь виповнилося двадцять. Він там настільки юний, що в перші хвилини фільму я його, навіть, не впізнала.



У мене і гадки не було, щоб щось писати про цей фільм, але тут прийшла розсилка спільноти «Про Мистецтво». У ній був пост про фільм Еміра Кустуріци «Arizona Dream» з Джонні Деппом, Фей Данауей та прекрасною музикою Горана Бреговича (до речі, теж 1993 року випуску). Там ще згадувалося, що американський король панк-року Іггі Поп ту ж саму мелодію переспівує на своєму диску з наступним речитативом:

This is a film about a man and a fish,
This is a film about demonical relationship between man and fish,
The man stands between life and death,
The man thinks, the horse thinks, the cow thinks, the sheep thinks, the dog thinks.
The fish does not think, the fish mute, expressionless,
The fish does not think because fish knows everything.

Я була вражена наскільки чітко і лаконічно в цих приголомшливих шести рядках викладено основну ідею фільму «Fried Dragon Fish» (Смажена Аравана).

На жаль, нічого не можу сказати про фільм Кустуріци - я його не бачила. З фільмографії Джонні Деппа знаю тільки одне, що свого часу на цей фільм було багато доволі негативних відгуків з боку американських кінокритиків. Вони на всі боки фонтанували то гнівом, то нерозумінням, то відвертою зловтіхою, що на хвилі пост-комуністичної ейфорії якомусь слов'янину «з шизами» дали продюсерів, грошей, прекрасних акторів, а він заповнив екранний час своєю слов'янською дурнею, і сам, вочевидь, не знає для чого він усе це зробив. Я, звичайно, трохи перебільшую, але суть висловлювань була приблизно такою.


А після речитативу Іггі Попа переказувати зміст фільму «Fried Dragon Fish» так само марно, як і вловити, або налаштуватися на вібрації його головного героя Натсуро - хлопця, захопленого водним світом, який  змушений у замкнутому просторі серед акваріумів, де плавають рідкісні види риб. Він обожнює тваринний світ і, як він зізнається, якщо б йому прийшов час помирати, то хотів би прийняти смерть у пащі лева десь серед саванни або в океані від величезної акули.


Він чудово малює, багато читає і всіма фібрами своєї загадкової душі вбирає в себе дуже непросту музику Вагнера і Малера. Як він сам зізнається, що тільки лежачи, всім тілом, він може відчувати звукові вібрації. Цього його навчили риби. Вони багато чого його навчили. Риби, хоч і мовчать, але вони знають про життя все! Абсолютно все!

…Ось так, якимось незбагненно-фантастичним шляхом переплелися створена в Америці слов'янська сага буття, панк-рок і японська філософська притча про кругообіг всього живого в цьому світі ...
{C}{C}{C}
{C}{C}{C}
{C}{C}{C}І дуже хочеться сказати величезне спасибі талановитому Кустуриці, який спробував в американській випаленій пекучим сонцем, напівпустельній Арізоні відтворити живий, пульсуючий слов'янський космос, Іггі Попу, який панк-рок наблизив до рівня мистецтва і японцям, які переплавляючи культуру Заходу, все одно залишаються cамі собою - людьми іншої цивілізації і трохи марсіанами на цій планеті. Адже всі вони сказали майже одночасно, про одне й те ж, тільки кожен своєю неповторною яскравою та образною мовою.