Церква Успіння Богородиці Пирогощої

Вікіпедія дає цікаву інформацію щодо варінтів походження назви храму:

«Існують різні гіпотези щодо назви, але найвірогіднішим є те, що храм названо на честь візантійської ікони «Пірготісс» (у перекладі «вежа»), привезеної з Константинополя, де вона зберігалася саме у вежі. За іншою версією, храм спорудили на кошти купців, що торгували хлібом («пиріг» — хліб і «гощі» — купці). Також існує версія про те, що храм названо на честь купця Пирогостя, що торгував у цій місцевості і виділив гроші на храм. Найвірогіднішим можна вважати погляд на назву «Пірогоща», як присвяту богині — Цариці Небесній. В грецькій міфології — Гестія, у скіфів — Табіті, у римлян — Юнона, в «Іліаді» Геродота — Гера (старонімецькою «Hehr» — Вишня). Гестія — хранительниця вогню (грецьке «πιρω» — вогонь, а дієслово «гошити» — творити), а вірніше — «Творець Вогню» — небесного вогню блискавки. В «Іліаді» про Небесну Палладу говориться так: «Батьківським бистрим перуном метнувши із хмар піднебесних» (переклад Миколи Зерова). Українські козаки називали богиню небесного вогню — блискавки — «Січ». Богиня вогню розрубає темінь ночі, розпочинає рік своїм місяцем — Січень. У цей місяць святкується Різдво Богородиці. На основі шведської мови («tro» — віра, знання, опора) в середньовіччя Україна називалася «Земля Трояні» (земля Небесної Владичиці). В Україні Небесній Владичиці, Державній Богоматері присвячено багато назв. Цариці Небесній присвячено назву гори — Говерла (від англійського «govern» — правити, головувати, а ще раніш — від староанглійського «go waerlan» — спонукати до руху (Провідна зоря). «Скіфська» назва «Табіті» вжита від давньоанглійської лексеми «tabet» — надприродна сила (небесна). І саме тому князь Ігор йде до Церкви Святої Богородиці Пірогощої, як говориться в епілозі «Слова о полку Ігоревім» — «країни заради».

До речі, храм має власний сайт