В ЖЖ є така спільнота
kalen_dar. На кожен день у їхньому календарі є свято. Я приєдналася до них зовсім нещодавно, тому мій власний календар трохи запізнюється з подіями. Хоча "День прогулянок по вулицям міст, що зникли" вже минув, я вирішила все-таки відсвяткувати його сьогодні, долучивши в цього коротенького повідомлення фото, які я зробила пару тижнів тому, коли ходила на виставку "Нормандія у живописі".
Ці фото я знімала не де-небудь, а у дворі готелю "Дніпро", що на Європейській площі - самий центр Києва....
.

У дворах стояли пару невеличких будиночків, в яких ще не так давно жили люди...Їх би відремонтувати...,
Ну, а нащо тепер у центрі міста ось такі жилі будинки та ще старі?!





Тут же можна поставити ще одну 40-поверхову потвору із скла та бетону! Мені, людині, сім'я якої проживає у Києві уже близько 120 років, дуже прикро бачити таке відношення до нашої спільної історії та культури...
Ось така, не дуже весела моя передісторія "Дня прогулянок по вулицям міста, шо зникає"...


До речі, тут, все-таки хтось живе, чи то якісь заробітчани, чи то бомжі... З вікон та прочинених дверей чути запахи їжі, лунають якісь голоси...

Я уявила як у цьому дворі гуляли діти, після прання вивішували білизну, чоловіки "забивали козла" десь на лавочці...

З циз балконів батьки гукали дітей додому на обід....






Ці фото я знімала не де-небудь, а у дворі готелю "Дніпро", що на Європейській площі - самий центр Києва....
.

У дворах стояли пару невеличких будиночків, в яких ще не так давно жили люди...Їх би відремонтувати...,
Ну, а нащо тепер у центрі міста ось такі жилі будинки та ще старі?!





Тут же можна поставити ще одну 40-поверхову потвору із скла та бетону! Мені, людині, сім'я якої проживає у Києві уже близько 120 років, дуже прикро бачити таке відношення до нашої спільної історії та культури...
Ось така, не дуже весела моя передісторія "Дня прогулянок по вулицям міста, шо зникає"...


До речі, тут, все-таки хтось живе, чи то якісь заробітчани, чи то бомжі... З вікон та прочинених дверей чути запахи їжі, лунають якісь голоси...

Я уявила як у цьому дворі гуляли діти, після прання вивішували білизну, чоловіки "забивали козла" десь на лавочці...

З циз балконів батьки гукали дітей додому на обід....




