День української писемності та мови!
Nov. 9th, 2014 10:06 amУсіх співвітчизників з усього світу вітаю з днем української писемності та мови!
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
І ще, я хотіла би де-яким невігласам, які розпатякують про міфічну "Новоросію", нагадати, що Іван Світличний, Василь Стус, Олекса Тихий, Іван Дзюба, митрополит Філарет, Леонід Биков, Анатолій Солов'яненко - усі ці геніальні співаки, письменники, діячі церкви, поети-інтелектуали, режисери - духовний скарб України. І всі вони - уроженці Донецької та Луганської областей, не говорячи вже, про "літературного класика-націоналіста" Володимира Сосюру. Це саме він, рівно 70 років тому, у страшному 1944 році написав:
"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну."
Повністю вірш можна прочитати тут
Тож, шануймо чуже та не віддаємо на поталу свого!
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
І ще, я хотіла би де-яким невігласам, які розпатякують про міфічну "Новоросію", нагадати, що Іван Світличний, Василь Стус, Олекса Тихий, Іван Дзюба, митрополит Філарет, Леонід Биков, Анатолій Солов'яненко - усі ці геніальні співаки, письменники, діячі церкви, поети-інтелектуали, режисери - духовний скарб України. І всі вони - уроженці Донецької та Луганської областей, не говорячи вже, про "літературного класика-націоналіста" Володимира Сосюру. Це саме він, рівно 70 років тому, у страшному 1944 році написав:
"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну."
Повністю вірш можна прочитати тут
Тож, шануймо чуже та не віддаємо на поталу свого!