Ніхонга

На минулі вихідні я таки дійшла до музею  Ханенків. Там відкрито виставку «Ніхонга».  У перекладі з японської мови це означає «національний живопис».

Це живопис традиційного напрямку в образотворчому мистецтві Японії 19–20 ст. Виставка невелика - всього пару залів, але там така енергетика!

Раджу всім, хто зайде на виставку прочитати анотацію куратора виставки - Галини Біленко, завідувача відділу мистецтва Сходу Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків:

«Ніхонга - «японський живопис» - яскраве і неоднозначне явище модерного мистецтва Японії. Як самостійний напрямок ніхонга сформувався в другій половині 19 століття в умовах загального збудження суспільства радикальними змінами, принесеними буржуазною революцією Мейдзі 1868 року. Процес стрімкого запозичення матеріальних і духовних досягнень Заходу поставив японців перед усвідомленням проблеми національної самоідентифікації та збереження національної культури. Не стали осторонь проблем «японізму» і художники. Колосальне надбання понад тисячолітньої історії японського живопису стало тим ґрунтом, на якому продовжили працю майстри ніхонга. Лаконічні стримані засоби національного живопису тушшю на папері або шовку - саме в такій техніці написані полотна ніхонга - створюють систему зв'язків художника і глядача, в якій особливу роль відіграє «основа серця», чуйне, щире та неупереджене сприйняття краси. Художники ніхонга на відміну від тих японських майстрів, які наслідують європейські традиції, звертаються не тільки до технічних засобів, але й до тем і образів, притаманних національному мистецтву. Перед глядачами постануть величні картини природи, сповнені ліричного настрою куточки стародавніх кіотських храмів і парків, герої легенд та герої старовинного лялькового театру бунраку».